Наприкінці минулого століття була запропонована концепція метаболічного синдрому — МС — як спосіб ідентифікації групи людей, що мають кілька факторів ризику, об’єднаних спільною патогенетичною основою. Пацієнти з МС мають підвищений ризик розвитку серцево-судинних захворювань і цукрового діабету другого типу, що робить необхідним не лише їх виявлення, а й своєчасну корекцію цих станів. Тактика лікування таких пацієнтів має сприяти зменшенню або навіть повній ліквідації основних проявів синдрому. Крім того, використання поняття МС дає змогу прогнозувати рівень поширеності серцево-судинних захворювань, смертності від них, а також цукрового діабету другого типу та інших причин у різних популяціях світу. Соціальна значущість проблеми МС полягає у підвищенні рівня обізнаності серед пацієнтів, у впровадженні основних принципів первинної профілактики ожиріння та цукрового діабету, особливо серед дітей і молоді, у популяризації здорового харчування та активного способу життя. Медична сторона цієї проблеми пов’язана з удосконаленням діагностики і появою нових ефективних методів медикаментозної корекції основних факторів ризику, що входять до складу МС — ожиріння, артеріальної гіпертензії, порушень вуглеводного і ліпідного обміну. Мета-аналіз масштабних досліджень показав, що у дорослому населенні МС виявляється у 15–30% залежно від особливостей популяції та застосовуваних критеріїв діагностики. В Росії поширеність цієї патології коливається від 2 до 35%, причому у жінок вона зустрічається у 2,5 разу частіше, а з віком кількість хворих зростає.