«Грозен був вид високих веж і стін Вендена для підкорених тубільців Лівонії. Подібно до велетня, підносився замок над містом і над горбистими околицями, огороджуючи владу Гермейстерів Ордену Меченосцев. Вже скрушилася могутність Ордену, Лівонія змінила володарів; але похмурий нащадок вільного колись племені в приниженні ще дивувався силі, що спорудила ці громади каміння, що зрослося від часу, що зневажали і буйство стихій, і ворожнечу людську. Неприступна, давня твердиня, поросла мохом, збуджувала до себе повагу, подібно до сивини старця, свідкам зниклих поколінь. Тепер, у розряді трьох держав за володіння Лівонією, ховався тут безпомічний король лівонський, Магнус, від гніву російського царя, від страшного гніву Іоанна Грозного!..»