Монографія, Ленінград, Гідрометеорологічне видавництво, 1966, 332 с. Ця монографія присвячена дослідженню метеорів та окремих явищ у верхніх шарах атмосфери Землі за допомогою фотографічної апаратури. У ній описується обладнання, яке застосовують для фотографування метеорів у СРСР та за кордоном, а також методика вимірювань і обробки отриманих даних. Наводяться результати вивчення радіантів, висот, швидкостей, орбіт і інших характеристик метеорів. Значну увагу приділено оцінці похибок вимірювань. Зосереджено увагу на дослідженні верхніх шарів атмосфери за допомогою метеорного методу. Розглядаються питання, пов’язані зі зміною характеру руху метеорних частинок у космічному просторі під впливом різних факторів, а також можливістю переходу частинок із геліоцентричних на геоцентричні орбіти. Це може слугувати одним із механізмів утворення пилового хмари навколо Землі, що має метеорну природу. Монографія розрахована на фахівців, які вивчають верхні шари атмосфери та пилеву компонету найближчих околиць Землі й космічного простору, студентів і аспірантів, що спеціалізуються в галузі астрономії та геофізики. Зміст: - Апаратура для фотографування метеорів - Вимірювання метеорних фотографій - Визначення радіантів - Висоти метеорів - Швидкості метеорних тіл - Фотографічна фотометрія метеорів - Спектри метеорів - Фізична теорія метеорів та її застосування до задач метеорної астрономії й геофізики - Орбіти метеорних тіл