Стаття. Опублікована у журналі «Наука і ми» №5 (358), травень 1990 року, видавництво ЦК КП Латвії, с. 20–21. Вихід журналу двомовний — російською та латиською. Після роботи астронома Джеральда Хокінса (Gerald S. Hawkins), автор статті продовжив дослідження Стоунхенджа за допомогою комп’ютера. Як переконливо показав Дж. Хокінс, древня споруда Стоунхендж у Англії орієнтована за положеннями Сонця і Місяця у визначені моменти часу. Математик А.Є. Злобін у своїй статті довів, що така орієнтація дозволяє обчислювати похідні за часом і просторовими координатами й точно відповідає сучасній формі запису основних рівнянь математичної фізики (диференціальних рівнянь: Лапласа, Пуассона, дифузії, хвильових). У статті звертається увага на схожість Стоунхенджа з розподільною сіткою. Показано, як, використовуючи лише камені й положення світил, можна записати на великій території різноманітну числову та графічну інформацію, включно з цифровим відеофільмом. А.Є. Злобін на новому рівні підтверджує, що Стоунхендж міг бути не лише древньою астрономічною обсерваторією, а й складним обчислювальним і записуючим пристроєм. Автор статті закінчив МГТУ імені Баумана та МГУ імені Ломоносова (факультет «Обчислювальної математики і кібернетики»), є математиком, кандидатом технічних наук. Публікація є міждисциплінарною та торкається таких галузей науки, як історія, археологія, астрономія, обчислювальна математика, кібернетика й інформатика.