Стаття опублікована у журналі «Океанологія» (2014, том 54, № 2, с. 178–188). Характер розподілу метану у воді й донних відкладеннях у дельтовій зоні Північної Двини в зимовий і літній періоди в цілому схожий і характеризується зростанням концентрації газу від вершини дельтової області до її гирла, причому максимальні значення спостерігаються у ділянках, що зазнають постійного антропогенного впливу. Відмінністю є більш високий рівень його вмісту в донних відкладеннях взимку, тоді як у воді перевищення зимових концентрацій над літніми зафіксовано лише на станціях, розташованих у зоні впливу джерел антропогенного забруднення. Як і влітку, домінуючу роль у формуванні рівня метану у воді дельтової області відіграють донні відкладення. Прямолінійний зв’язок між концентраціями сумарного сірководню та метану у верхньому шарі відкладень річки, ймовірно, зумовлений паралельним і неконкурентним протіканням процесів їх утворення, що контролюються бактеріальними консорціумами, які не гальмують один одного.