М.: 1908. — 240 сторінок. «На тонкій човні ми піднімаємося до небес, щоб у океані ефіру знайти нові землі». Фламмарион, Никола Каміль (1842–1925) — французький астроном. Народився 26 лютого 1842 року в Монтіньї-ле-Руа. Самостійно здобув освіту. У період з 1858 по 1862 рік працював обчислювачем в Парижській обсерваторії, з 1862 по 1876 — у Бюро довгот у Парижі, а з 1876 по 1882 — знову в Парижській обсерваторії. У 1861 році вийшла його книга «Множинність обжитих світів», яка започаткувала серію його популярних астрономічних праць. Після першого видання її переклали на багато мов світу, а у Франції за двадцять років вона перевидавалася тридцять разів. Фламмарион одним із перших сформулював ідею про співвідношення цивілізацій за рівнем розвитку: «Усі людські істоти, що населяють різні планети, утворюють єдину спільну, зв’язану ланцюг мислячих створінь. У всесвіті людство не залишається на одному рівні розвитку; воно піднімається все вище, створюючи серед зіркових світів безмежну різноманітність». Книга написана образною та поетичною мовою — характерною стилістикою всіх праць Фламмариона — і містить цікаві відомості з історії астрономії та філософії.