Ташкент: ФАН, 1973. — 328 стор., ілюстр. «Книга вчення про зірки» — один із головних праць Абу Райхана Беруна енциклопедичного характеру. Опублікована праця Абу Райхана Беруна (973–1048) до сьогодні була відома лише в англійському перекладі. Це видання є повним перекладом цього пам’ятника на українську мову, доповненим детальними коментарями. Представлений український переклад твору великого хорезмського вченого коротко називається «Наука про зірки» і також відомий під скороченим арабським назвою «Тафхім». Іноді цей твір називають також «Астрономією» або «Астрологією», перекладаючи слова «сини а ат-танджим» — «наука про зірки», що стоять у назві. Насправді ж цей термін охоплює й астрономію, й астрологію. Твір Беруна є навчальним посібником для початкового ознайомлення з науками, якими має володіти астроном і астролог. У формі питань і відповідей у ньому викладені основні поняття математики, географії, хронології різних народів, астрономії та прикладних наук. Окрім астрономії й астрології, ця сфера знань включає також математику, географію, хронологію та правила користування астролябією. Твір написаний у вигляді 530 запитань і відповідей простою та доступною мовою, зрозумілою широкому колу читачів. «Наука про зірки» була дуже поширена в середньовіччі. Це підтверджують численні посилання на цей твір у працях пізніших учених Середньовіччя та велика кількість збережених рукописів. Для нас цей твір важливий тим, що є одним із найкращих вступів у вивчення науки середньовічного Сходу — основ математики, астрономії, географії та хронології. Особливо важливим для істориків і дослідників науки є виклад Беруні принципів і догм астрології, якою в середньовіччі володів кожен астроном і математик, оскільки правителі, що фінансували астрономічні та математичні дослідження, цікавилися не самими дослідженнями, а астрологічними передбаченнями.