Санкт-Петербург: Типографія А.С. Суворіна, 1903. — 752 сторінки. Александр II (1818–1881) — російський імператор з 1855 року, старший син Миколи I. Саме завдяки його послідовності в 1861 році було скасовано багатовікове кріпосне право — джерело всіх бід, що терзали Росію. Також під його керівництвом були підготовлені та впроваджені цілі комплекси реформ: судова, земська та багато інших, що відкривали шлях до створення нового, більш прогресивного державного устрою. За часів правління Александра II відбулося приєднання до Росії Кавказу (1864), Казахстану (1865) та більшої частини Середньої Азії (1865–1881). На життя імператора було здійснено кілька замахів (1866, 1867, 1879, 1880), а наприкінці його життя — вбито народовольцями. Автор цього фундаментального дослідження, Сергій Спиридонович Татіщев, ставить перед собою завдання зібрати воєдино численні свідчення про окремі моменти та епізоди життя і діяльності царя Олександра Николаєвича. Доповнивши їх власними дослідженнями, він прагне створити точний і максимально повний хронологічний виклад подій його царювання та особистої участі або впливу імператора на них у політичній сфері — як внутрішній, так і зовнішній. Для своєї роботи автор оперся на матеріали, вивчені в Головному та державному архівах Міністерства закордонних справ у Санкт-Петербурзі, а також у архівах Громадської ради, колишнього III відділення Канцелярії Його Величності, у військово-науковому архіві Головного штабу. Крім того, він мав доступ до деяких архівів іноземних держав і приватних колекцій.