М.: Яуза: Ексмо, 2010. — 352 сторінки. — ISBN: 978-5-9955-0154-1 Їхня військова спеціальність вважається однією з найскладніших і найнебезпечніших на фронті. Вони були першою ціллю для німецьких навідників і стрільців. Вступаючи в бій з передовими підрозділами Червоної Армії та беручи участь у штурмових атаках, артилерійські розвідники-наглядачі зазнавали важких втрат. Тому їхні спогади — рідкість. Автор цієї книги не раз дивився у лице смерті, пройшовши з 6-ю артилерійською дивізією прориви від Білорусі до Ельби: «Пролунав короткий артилерійський залп, і танки рушили вперед. Ми вскочили і побігли слідом за ними. Свистять снаряди й кулі, попереду — якась імла: то від вибухів, то від димових шашок, запущених німцями. Танки то й справа зупиняються, очікуючи нашу бригаду, яка має встигнути помітити й знешкодити ворога з Фаустпатронами. Для танків «ИС» болванки не страшні, а Фаустпатрон — смерть.» — пролунало характерне тріскотіння німецького кулемета, і мене наче хлистом вдарило по правій нозі та обпекло ліву. Ноги підкошувалися. Ліва штанина була порвана на шматки, у правій — дві дірки, з яких сочилася кров. «Поранений?» — крикнув хтось. Я кивнув. Зміст: Від автора До призову до Червоної Армії В Червоній Армії Грандіозний наступ 1945 рік Від Вісли до Ельби Германія після Перемоги Післямова