М.: Воениздат, 1958. — 237 с. За год до початку Першої світової війни у Росії з урочистістю відзначили триста років дому Романових. Через чотири роки династія опинилася на краю пропасті. Я був вірним слугою цієї династії, тож як сталося, що я зрадив монарха, якому присягав ще в юності? Як так сталося, що я, «старорежимний» генерал, який займав високі командні посади в імператорській армії, опинився напередодні Жовтня прихильником Леніна — тоді мені ще незрозумілого? Чому я не виправдав довіри Тимчасового уряду й перейшов до більшовиків, які щойно вийшли з підпілля після липневого заколоту?