М.: Видавництво Академії наук СРСР, 1953. — 374 стор. У файлі наведено четверту главу, присвячену питанням московського простореччя середини XVII століття (стор. 80–111). Це дослідження зосереджене на аналізі фонетики, морфології, а також графіки й орфографії Соборного уложення 1649 року — важливого пам’ятника московської приказної мови кінця сорокових років XVII століття. У книзі подається загальна характеристика особливостей письма й граматичного устрою Уложеної книги у порівнянні з тодішнім старомосковським простореччям та сучасними нормами російської літературної мови, а також у контексті історії цього документа.