Ленінград, Хімія, 1988. — 248 стор. Посвячена аналізу причин виникнення неоднорідності сополімерів за складом. У книзі наведені характеристики кількісного опису неоднорідності та методи її оцінки. Показано, як склад сополімера впливає на його фізико-хімічні, технологічні та експлуатаційні властивості. Рекомендується для наукових і інженерно-технічних працівників у галузі полімерної промисловості. Корисна викладачам, аспірантам і студентам вищих навчальних закладів. У літературі з різних аспектів дослідження полімерних систем приділяється достатньо уваги аналізу найважливіших і найцікавіших (з теоретичного й прикладного погляду) об’єктів — сополімерів, про що свідчить значна кількість публікацій у журналах і монографій. Випуск нової монографії є цілком виправданим і актуальним у двох випадках: якщо вона пропонує принципово новий підхід до оцінки закономірностей синтезу й властивостей сополімерів; або якщо масив науково-технічної інформації щодо певного класу сополімерних систем або окремого розділу науки про сополімери настільки об’ємний, що потребує узагальнення й систематизації. Часто практична важливість певного класу сополімерних об’єктів є головним стимулом для написання монографії з хімії й технології. Запропонована читачеві книга належить до першого типу монографій. Уже з середини 60-х років її автори систематично досліджували загальні закономірності статистичної бінарної сополімералізації та дійшли висновку, що у багатьох випадках відносна активність сомономерів залежить від складу вихідної (мономерної) суміші або змінюється з конверсією, або вся схема ускладнюється через гетерофазність. Дуже часто ці обставини, що спричиняють "аномалії", діють одночасно. Варто зауважити, що подібні порушення можуть виникати з різних причин і при гомополімералізації. Основною метою наших досліджень було з’ясувати, виходячи з статистичних характеристик сополімералізації, виражених кривими розподілу за складом (КРС), як легко визначити природу й механізм особливих процесів сополімеризації, наприклад, ускладнених електрохімічними факторами, змінами фазовості систем під час процесу, можливістю утворення нестехіометричних інтерполімерних комплексів тощо.