Якщо я зламаюсь - 1,5

З останніх шести років свого життя я пам'ятаю лише близько половини. Після дюжини лікарів і тисяч у медичних рахунках мені нарешті поставили діагноз – рідкісне неврологічне розлад, що змушує мене втрачати рахунок часу. Іноді це годинник, дні або навіть тижні без будь-яких спогадів. Добре, що минуло вже майже два роки після останнього провалу. Так звучить набагато краще, ніж те, як це називають лікарі – «епізоди», начебто моє життя – це безглузда комедія.

Протягом цих двох років нормального життя мені нарешті вдалося отримати ступінь бакалавра, роботу яка мені подобається, і зовсім недавно я зробив пропозицію жінці, яка пройшла зі мною через все це. Вперше за довгий час все йде так, як і повинно бути.

Поки на порозі мого будинку не з'являється дивна жінка, яка стверджує, що я її чоловік, і я вважаю її божевільною. Але раптом на мій телефон надходить голосове повідомлення. Від хлопця на ім'я Кел. Дивність у тому, що тим самим ім'ям мене назвала та жінка. Але налякало мене те, що цей хлопець, Кел… його голос звучав точно як мій.