Іноді кажуть, що всі ми – "матричні діти". Що всі люди однакові чи принаймні дуже схожі. Це не так. Кожна людина індивідуальна. Проте всі люди схожі в тому сенсі, що кожен проходить у житті через ті самі випробування. Закохується і розчаровується в любові, шукає сенсу життя і божеволіє від безсилля його знайти, вчиться і вчить інших, намагається зрозуміти себе і навколишній світ, знаходить і втрачає віру... Хтось ламається на самому початку, хтось проходить далі , але без належного керівництва впирається у непереборну перешкоду та зупиняється у своєму розвитку. Хтось іде зовсім далеко... А хтось, можливо, проходить і весь шлях, призначений людині...

"Кожна людина має забратися на вершину гори". Однак не кожному це вдається. Хтось все життя тупцює біля її підніжжя, хтось піднімається до середини, хтось обдер коліна об гострі камені вершини... Але для будь-якої людини, якщо вона не досягла піку призначеної їй гори, світ повторюватиме одні й ті самі уроки. Знову і знову.