Ця публікація була випущена у 1913 році з нагоди трьохсотліття династії Романових. Вона містить вступ, генеалогічний огляд роду бояр Романових та коротку історію династії у 17 главах. Видання також включає біографії, портрети й фотографії членів династії. У передмові «Три століття дому Романових» Елпідифор Барсов (1836?–1917) коротко окреслює історичний контекст періоду правління Романових. Він описує «смутний час», що передував обранню Михайла Федоровича — першого царя з династії Романових. Барсов підкреслює досягнення ранніх Романових, особливо Петра Великого та Катерини Великої. Ці два монархи розширили кордони Росії, зміцнили армію й флот, а також розвивали торгівлю. Барсов вихваляє Романових за їх мудре правління і зазначає, що вони ніколи не пригнічували свій народ. Олександр II звільнив селян, а Микола II заснував Державну раду й Державну думу, щоб народ міг обирати своїх представників і висловлювати волю царю. Барсов описує зв’язки Романових з Європою, які в XVIII столітті принесли Росії плоди Просвітництва. Академія наук, університети, художні й технічні школи — усе було засноване за часів династії. У виданні багато ілюстрацій. Також у ньому міститься копія частини затвердженої грамоти про обрання імператором Михайла Федоровича Романова у 1613 році. Текст прикрашено символами царської влади та російськими геральдичними емблемами у віньєтках іініціалах. Барсов редагував цю публікацію під керівництвом головного редактора В. В. Функе. Книга зберігається у Державній публічній історичній бібліотеці Росії.