У книзі зібрані роботи В. В. Розанова (1856–1919) на широкий спектр тем — від «Легенди про Великого інквізитора» (1894), у якій він оригінально інтерпретує творчість Ф. М. Достоєвського, до «Усамітненого» (1912) та фрагментів «Апокаліпсису нашого часу» (1918), написаних у неповторному, «розановському» жанрі особистого щоденника. Хитромудрий полеміст і глибокий культуролог, знавець давніх цивілізацій і російської літератури, попередник Фрейда у дослідженні сексуальності, цей, за словами багатьох його опонентів, «російський Ніцше», що сміливо прагнув переосмислити цінності культури, постає у цій книзі яскравою, суперечливою творчою особистістю, яка й досі вражає уяву своїми парадоксальними оцінками і судженнями.