Книга містить матеріали чергової міжнародної конференції, проведеної проблемною групою «Логічний аналіз мови» Інституту мовознавства РАН у червні 2004 року. У центрі уваги авторів — проблема загальної дефініції концепту «Гра». Розглядаються ознаки та цілі ігор: гра як боротьба, змагання, розвага, тренування різних видів здібностей — фізичних, ментальних, професійних, психічних та інших. У низці статей окреслюється асоціативне поле гри, сформоване такими поняттями, як доля, випадковість, удача, везіння, азарт тощо (Н.Д. Арутюнова). Значення ігрових дій Лінгвістика та теорія ігор (А.В. Вдовиченко). Наука про гру. Античні та дискурсивні уявлення про об’єкт лінгвістики (Н.Б. Мечковська, Мінськ). Ігровий початок у сучасній лінгвістиці: надмір сил чи невизначеність цілей? (І.А. Морозов). «Фізіологія» гри (до аналізу метафори «гра як живий організм») (В.И. Постовалова). «Храмовий обряд» як символічна реальність (С.А. Ромашка). Смертельні ігри: агон і агонія (А.И. Сосланд). Концепт «гра» у світлі атракторного аналізу (А.В. Циммерлінг). Життя як гра з протилежними інтересами (Н.Г. Брагина). Метафори гри у описах світу людини (міжособистісні стосунки) (В.И. Гаврилова). Ресурси мовної гри у художньому тексті: возвратні дієслова та пасивні причастя (А.А. Дасько, Дубна). Семантичні особливості лексики простих пасьянсів (Т.В. Крилова). Гра з фліртом, кокетуванням і заигруваннями: аспекти у спілкуванні між чоловіками та жінками (Г.И. Кустова). Метафоричні значення театрально-ігрової лексики (І.И. Макєєва). Семантичне поле слів із коренем «ігр-» у давньоруській мові (Н.А. Абієва, О.В. Гайшина). Стратегії побудови наративу у електронних художніх текстах (Г.Н. Бошакова, Тула). Ігра у текстовому просторі роману В.Набокова «Захист Лужина» (Н.В. Гатинська). Взаємодія справжнього та ігрового початків у мові й художніх світах (А.Г. Грек). Вербальна гра як творчість (на матеріалах листів В’ячеслава Іванова до О. Шор) (І.Б. Иткін). Тема гри у романі І.С. Тургенєва «Батьки і діти» (Ю.М. Малинович, Іркутськ). Гра на гроші — справжня й уявна — у оповіданні В. Распутина «Уроки французької» (Л.Г. Панова). Як прийом: випадок Михайла Кузміна (І.Ф. Рагозіна, Дубна). Інтелектуальні ігри у романі Ф.М. Достоєвського «Злочин і кара» (Т.Б. Радбіль, Н. Новгород). Концепт гри у аномальному художньому дискурсі (Т.В. Радзівська, Київ). Концепт гри у сфері міжособистісних стосунків (тема гри у оповіданні М.М. Коцюбинського «Дебют») (Е.И. Раджева, Дубна). Лимерик: неперекладна гра слів або трансформована гра форми? (С.В. Шешунова, Дубна). «Як ви могли подумати», або любовна гра у романах А.И. Солженіцина (С. В. Шешунова, Дубна). Гра у російському анекдоті (Е.Я. Шмелева). Глагол «взыгратися» у кирило-мефодіївській традиції (Е.М. Вєрешагін). Гра у фольклорі північних селькупів (О.А. Казакевич). Способи реалізації концепту гри у оцінювальних номінаціях (на матеріалі розмовної іспанської мови) (Н.Г. Мед, Санкт-Петербург). «Гра» зі словом «грати» у китайській мові (Тань Аошуань, Китай). Прецедентний текст у сучасних газетних заголовках як інтелектуальне розвага (М.Л. Ковшова). Розвиток нестандартних моделей ігрових ситуацій як шлях до створення нових видів спорту (А. Недайнова, Луганськ). Аспектуальність і гра у тенісі (О.В. Сахарова, Київ). Реалізація ігрових стратегій і тактик трикстера у комунікативному просторі Києва (Е.В. Ульбіна). Гра та залежність: семіотична структура адиктивних розладів (М.И. Шапір). Соціолінгвістичний аспект доносів: гра словами як засіб мовної політики (А.Д. Кошелєв). Що лежить в основі мовної категорії «гра»: приватні ознаки (Вітгенштейн, Лакофф) чи спільне значення (Хейзінга, Вежбіцка)? І.Б. Левонтіна, Е.Я. Шмелева. Запрошуємо пограти!