У цій книзі, написаній видатним істориком і академіком В.Л. Яниним, у захоплюючій формі розповідається про одне з найвизначніших відкриттів вітчизняної археології XX століття — знахідку берестяних грамот у Новгороді. Перша з них була знайдена під час розкопок у Новгороді 26 липня 1951 року, і з тих пір їх кількість зросла до 808 екземплярів. Книга занурює читача в атмосферу археологічної роботи з її надіями, радістю та розчаруваннями. Тут можна дізнатися, як знаходять грамоти і як їх читають, з якими труднощами стикаються дослідники при першому ознайомленні з написаною на бересті, яким чином відновлюють інформацію з текстів, створених багато століть тому. Але найцікавіше приховано у самих текстах берестяних грамот. Це — послання з минулого, у яких новгородці, що жили 5-9 століть тому, розповідають про своє повсякденне життя і турботи, діляться радістю й печаллю, просять допомоги й погрожують судовим розправам, піклуються про батьків, запрошують у гості та з’ясовують стосунки. Грамоти відкривають перед нами життя середньовічної людини — таке життя, яке ніколи не потрапляло до літописів, офіційних документів чи церковних книг. У новому виданні порівняно з попередніми (1965 і 1975 років) яскраво проявилося творче співробітництво між історією та лінгвістикою, яке виникло наприкінці 80-х років при дослідженні берестяних грамот. Про результати цього плідного партнерства читач дізнається протягом усієї книги. Написана у науково-популярному стилі, ця книга є одночасно науковим узагальненням нового важливого джерела з історії середньовічної Русі і адресована як фахівцям, так і широкому колу читачів, що цікавляться історією Росії.