Щорічник засновано у 1965 році. Випуск присвячений історичній науці російського зарубіжжя 20–30-х років XX століття. У ньому розглядається широкий спектр наукових уявлень про долі Росії в контексті політичного життя еміграції, суперечностей партійних угруповань та їхніх політичних прогнозів. Відображені ідеологічні пошуки російської емігрантської інтелігенції, а також деякі літературно-публіцистичні й художні концепції історії Росії у творчості письменників і поетів (Д. Мережковський, З. Гіппіус, А. Ремізова, І. Бунин, М. Алданов, М. Осоргін та ін.). У випусках є статті про творчість російських і закордонних істориків — С.К. Богоявленського, Г.-Б. Нібура та інших. Продовжено публікацію листів С.Ф. Платонова П.Н. Мілюкову, а також біобібліографію праць С.П. Мельгунова. Рекомендується для істориків, викладачів суспільних наук.