Енциклопедичний словник Гранат — одна з найбільших універсальних російських енциклопедій. У 1892 році Олександр Гранат придбав права на публікацію «Настільного енциклопедичного словника» товариства «А. Гарбель і К°», який виходив у Москві з 1891 року. З четвертого тому видавництво словника було продовжено товариством «А. Гранат і К°». Перші шість видань словника вийшли у 8-9 томах (1891—1903). Повністю перероблене сьоме видання було випущене у 1910—1948 роках під назвою «Енциклопедичний словник Гранат» у 58 томах і одному додатковому томі. Тридцять шостий том вийшов у 7 книгах, 41-й — у 10 книгах, 45-й — у 3 книгах, а 56-й так і не був надрукований. До 1917 року словник видавався товариством «Брати А. і І. Гранат і К°», а після — Російським бібліографічним інститутом Гранат. 54-й і 58-й томи були видані Державним інститутом «Радянська енциклопедія». Після сьомого видання словника з’явилися кілька його стереотипних перепечаток (томи, що виходили у 1920-40-х роках, — повтори, позначені як стереотипні видання). Редакторами словника були К. А. Тімірязєв, М. М. Ковалевський, С. А. Муромцев, В. Я. Железнов, Ю. С. Гамбаров (до 33-го тому). У створенні брали участь багато видатних діячів науки і культури. У 28-му томі (1915) опубліковано (не повністю) широко відому роботу В. І. Леніна (під псевдонімом В. Ільїн) — «Маркс» (короткий біографічний нарис із викладом марксизму), до якої додано бібліографічний огляд літератури з марксизму, складений самим Леніним. Згідно з цензурними вимогами, з цієї статті було вилучено розділи «Соціалізм» і «Тактика класової боротьби пролетаріату», а після Жовтневої революції вони були опубліковані під назвою «Науковий соціалізм» у 40-му томі словника (див. також В. І. Ленін, Повне зібрання творів, т. 26, с. 43-93). У 1908 році В. І. Ленін написав для словника статтю «Аграрне питання в Росії наприкінці XIX століття», але через цензурні обмеження вона не могла тоді бути опублікована. Після революції ця праця неодноразово виходила окремим виданням і згодом увійшла до четвертої частини 36-го тому словника (1935), присвяченого Росії (див. також В. І. Ленін, там само, т. 17, с. 57-137). Особливістю словника Гранат є численні «текстові додатки» до основних статей — монографій (наприклад, «Основні ідеї геометрії» у 13-му томі), біобібліографічні словники (автобіографії революційних діячів російського соціалістичного руху 70-80-х років із примітками В. Н. Фігнер, у 40-му томі; бібліографічний покажчик сучасної російської художньої літератури 1861—1911 років, складений І. В. Владиславлевим, у 11-му томі тощо), «Указівник бібліографічних посібників», складений Б. С. Боднарським, К. А. Тімірязєвим, Л. С. Бергом і іншими, — у 6-му томі. Вітаючи ці нововведення і високо оцінюючи окремі статті, газета «Правда» у 1912 році (№ 202, 25 грудня, с. 6) зазначала, що «до багатьох статей Словника з суспільних питань слід ставитися дуже критично, оскільки більшість із них написано у ліберально-буржуазному дусі». Малий обсяг було обрано цілком свідомо, оскільки інакше деякі сторінки ставали малочитабельними. В результаті якість матеріалу залишалася високою.