Посібник присвячений історії міжнародних відносин та зовнішньої політики Радянської держави у період між двома світовими війнами та під час Другої світової війни. Міжнародно-політичний процес міжвоєнних двадцяти років (1919–1939) розглядається як історія становлення, розвитку та подальшого краху Версальсько-Вашингтонської системи — першої глобальної системи міжнародного порядку, створеної державами Антанти після Першої світової війни. Окремі розділи книги з позицій системного підходу висвітлюють історію міжнародних відносин у Європі, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а також на Близькому, Середньому Сході й у Латинській Америці. Детально аналізується діяльність Ліги Націй та основних міжнародних конференцій міжвоєнних років — Парижської, Генуезької, Лозаннської, Локарнської і Мюнхенської. У розділі, присвяченому Другій світовій війні, особливу увагу приділяється розгляду нацистської агресії в Європі та радянсько-німецьким відносинам у період з вересня 1939-го по червень 1941-го, формуванню та зміцненню антигітлерівської коаліції у 1941–1943 роках, а також рішенням, ухваленим Радянським Союзом, США та Великобританією на конференціях у Тегерані, Ялті й Потсдамі. Для студентів вищих навчальних закладів.