У цій книзі досліджуються ранні писемні пам’ятки даосської релігійної традиції з колекції книжок школи Шанцин (Вища чистота). Аналізується їх формування, структурні основи, ідейно-теоретичний і образно-метафоричний зміст у контексті історичного розвитку. Монографія висвітлює раніше мало досліджений аспект даології, синологічного джерелознавства та текстології, а також містить новий матеріал з історії китайської цивілізації періоду раннього Середньовіччя. Автор вперше запропонував комплексну методику аналізу ранніх пам’яток із Даосського канону; визначив даосську систему уявлень про людину як простір експлікації найважливіших сил світобудови (концепція антропологічного космосу). Проаналізовано деякі ключові твори даосської релігійної традиції, внесено суттєві корективи у розуміння витоків, генезису та еволюції даосських книг III–VI століть, а також реконструйовано історію та склад ранньої книжкової колекції школи Шанцин. Матеріали цієї книги можуть бути корисними при підготовці енциклопедичних та довідкових праць, навчальних посібників і лекційних курсів з даології, історії китайської цивілізації, синологічного текстознавства та джерелознавства, а також у практичній роботі з творами Даосського канону. Вона адресована китаєзнавцям, релігієзнавцям і всім, хто цікавиться даосизмом, історією китайської духовної цивілізації та релігіями Сходу.