Книга "Наше постлюдське майбутнє. Наслідки біотехнологічної революції" Автор: Френсіс Фукуяма Рік видання: 2004 Видавництво: АСТ, Люкс Сторінок: 352 ISBN: 5-17-024038-4, 5-9660-0124-3 Мова: українська Френсіс Фукуяма — американський політичний аналітик і публіцист японського походження, який здобув світову популярність на межі 80-90-х років ХХ століття завдяки своїй статті та книзі про "кінець історії". Він стверджував, що крах світової системи соціалізму свідчить про завершення історії в звичному розумінні, тобто як безкінечної боротьби альтернатив людського розвитку. Попереду — тріумф однієї соціально-економічної та політичної моделі в усіх країнах світу. Цей тезис автора відразу ж викликав критику, а подальші події показали, що до "постісторичного затишшя" на нашій планеті ще дуже далеко. Проте Фукуяма залишається вірним своїй переконаності в швидкому тріумфі західної моделі організації суспільства. Він пише: "Теракти 11 вересня в США знову викликали сумніви щодо тезису про кінець історії, але я особисто вважаю, що ці події нічого подібного не доводять — просто ісламський радикалізм, що стоїть за ними, веде відчайдушні ар'єргардні бої і буде згодом змитий широким приливом модернізації". Проте з одним твердженням своїх критиків Фукуяма все ж згоден: "Історія не може закінчитися, поки триває прогрес науки і техніки". Але й це він тлумачить по-своєму. Науково-технічний прогрес у його біотехнологічному вимірі в перспективі призведе до зміни людської природи, а отже, звична для нас історія закінчиться, і почнеться нова, "сверхлюдська". У своїй книзі Фукуяма порівнює дві великі антиутопії ХХ століття: "1984" Джорджа Орвелла та "Прекрасний новий світ" Олдоса Гакслі. І якщо, на його думку, тоталітарна антиутопія Орвелла зазнала краху, то з баченнями Гакслі справа складніша. Ось що автор пише з цього приводу: "Багато технологій, які передбачав Гакслі — наприклад, екстракорпоральне запліднення, сурогатне материнство, психотропні засоби та генна інженерія для створення дітей — вже маячать на горизонті". Тобто інструменти для втілення в життя антиутопії Гакслі готові. А ця антиутопія відрізняється від орвеллівської тим, що в ній не примушують жити, як усі, а спокушають однаковим, комфортним життям, і цим роблять людей абсолютно покірними владі. Отже, біотехнологічна революція, на думку Фукуями, може призвести до створення "прекрасного нового світу", де всіх людей зроблять здоровими, довгоживучими та щасливими. Але чи не стане цей світ царством біороботів? Автор "Нашого постлюдського майбутнього" вважає, що цього можна уникнути, якщо в "прекрасному новому світі" вдасться зберегти базові цінності західної, а точніше, американської цивілізації. Фукуяма вірний собі: він вважає, що й у "постлюдському" майбутньому правильно жити можна лише за американськими стандартами.