Галли: від історії до легенд. Галлами римляни називали кельтів, звідси й походить назва основної території їхнього розселення — Галлія. Галльські жерці — друїди — вперто відмовлялися викладати свої знання в письмовій формі, можливо, намагаючись таким чином зберегти основи своєї влади. Через відсутність текстів, написаних самими галлами, про їхню релігію відомо дуже мало. Напевно, небагато давніх народів були оточені такими неймовірними і загадковими богами, як галли. Прагнучи розібратися в галльській міфології, фахівці змушені буквально «просіювати» кельтські легенди — ірландські, уельські або бретонські. Але ці тексти, записані лише в середні віки, до того часу вже зазнали впливу християнства і багато в чому спотворилися. Проте, уважно читаючи їх, можна виявити деякі деталі, що нагадують про давні галльські традиції. Грозний Тараніс ревно панує на небі, а добрий Тевтатес дбає про землю і покровительствує людям. У глухих лісах, куди друїди відважуються вирушити на пошуки «зміїного яйця», Есус, божественний дровосек, сусідить із Цернунносом, богом-оленем. Граціозна Епона скаче на кобилі, сіючи достаток на своєму шляху… Інші книги в серії «Міфи і легенди» на сайті: Амазонія, Вікінги, Вовки, Дикі кішки, Давні греки, До Америки, Море, Сотворення світу, Фантастичні тварини.