Старушенція, у якої я працювала компаньйонкою брехала на кожному кроці. Що з її оповідань брехня, а що правда, можна було тільки гадати. Але, витративши купу часу, я все-таки з'ясувала - останнім місцем її служби був драматичний театр, і зітхнула з полегшенням: не опинися баба актрисою, людство багато б втратило, так як актриса вона від бога, запросто зобразить що завгодно. Наприклад, помираючу. Ось і зараз, збираючись в черговий раз помирати, вона зажадала відшукати її улюбленого онука Андрюшеньку. З ним вона посварилася п'ять років тому і з тих пір не бачилася. Як тільки я вплуталася в цю історію, зрозуміла: комусь дуже не хочеться, щоб знову виникло питання: куди подівся внучок? Його підозрюють у вбивстві... Ймовірно, з цієї причини старенька поліція уникає, і шукати онука надала мені. Завдання виявилося піди туди не знаю куди. І чим далі я йшла, тим страшніше ставало...