У книзі описані результати експериментів останньої третини XX століття, що доводять здатність людиноподібних мавп і деяких інших вищих хребетних опановувати найпростішими аналогами людської мови - використовувати "мови-посередники" .. У першій частині дається нарис сучасних уявлень про елементарне мислення тварин, у другій викладається історія пошуку у мавп зачатків людської мови і сучасні дослідження цього питання, проаналізовані властивості "мови", якою опановують людиноподібні мавпи. Показано, що вони здатні засвоювати значення сотень знаків (жестів і лексиграм), використовують їх в різних контекстах, включаючи абсолютно нові ситуації, застосовують синоніми для позначення одного і того ж предмета. Вони можуть вдаватися до навмисного обману, повідомляти інформацію, відому тільки їм, вступати в діалоги один з одним. Виявилося також, що мавпи спонтанно комбінують знаки відповідно до правил граматики і розуміють значення порядку слів у реченні при зверненні до них. Бонобо, яких починали навчати мові-посереднику з піврічного віку, засвоювали не тільки мову лексиграм, а й розуміли усну мову людини на рівні дворічних дітей.