Ти, хто читає або читає ці рядки, знай, що я до тебе байдужий, набагато байдужіший, ніж ти до мене, тому що в мене є все, і я ситий. Тому я й пишу ці рядки, а не полюю на тебе. Нехай у мене тепер руки замість щупалець, немає пазурів та отрути. Але я можу взяти в руки ножі чи стовбури — і ти станеш моєю здобиччю, якщо я захочу. Твій спокій нагадує мені наївне незнання жертви, що наближається до засідки хижака. Вважай мене обмеженим, недооціни мене - мені таке на користь. Чи можеш читати ці рядки з початку, з середини, з кінця, з будь-якого місця — мені байдуже. А можеш і зовсім не читати — тоді поклади ці рядки туди, де взяв, чи взяла, і спробуй на смак щось інше. У найкращих традиціях Говарда Лавкрафта і навіть більше.