«Якщо роман Достоєвського «Ідіот» читати, пропускаючи все, що нормальні люди вважають геніальним, то вийде цілком пристойний детектив. На зразок Агати Крісті. А як я ще можу читати Достоєвського, валяючись на пляжі? Звичайно, прискіпливий співрозмовник поцікавиться, а що Достоєвський взагалі робить на пляжі? В Туреччині? Ну там Донцова чи, на крайній край, Дюма… По-перше, Достоєвського хтось забув на пляжному лежаку. А по-друге, цей хтось до мене винайшов новий спосіб читання геніальних психологічних текстів — шматки зі знаменитими міркуваннями російського класика про сенс життя та суті буття просто видерли з книжки, залишивши голий сюжет. почала нудьгувати…»