Як часто ви замислюєтеся над своїми вчинками? Усвідомлюєте, що можете лише одним словом заподіяти біль у тисячу разів сильніший за фізичний? Що може бути гіршим за постійні тортури чи навіть власну смерть? Я не знаю відповіді на ці запитання. У кожного з нас є свої принципи та переконання. Для мене загубитися у власному світі, який не приймають оточуючі, і перебувати там багато років набагато страшніше, ніж просто померти. Це мука, яку ти змушений проходити знову і знову. Тільки потрапляючи в цю пастку свого розуму, ми розуміємо, що самотні. На мою думку, самотність – це найгірше покарання для людини. Воно в певному сенсі рівносильне смерті. Але ж ми самі винні у існуванні духовної смерті. Навіщо шукати винного? Що, якщо одна зустріч зможе перевернути вашу думку?